УДК 334.012.82:330.341.1

РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ РЕГІОНУ

І. О. Іртищева, докторант

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

В сучасному геоекономічному просторі єдиний реальний шлях поступального розвитку України - інновація. Актуальність інноваційної моделі розвитку зумовлюється зростанням впливу науки та нових технологій на розвиток світової економіки. Інтеграція України до світової агропродовольчої системи роблять особливо актуальним забезпечення інноваційної моделі розвитку агропродовольчого сектору, як важливого чинника конкурентоспроможності регіональних систем.

В першу чергу, забезпечувати інноваційний розвиток агропродовольчої сфери повинні наукові і науково-дослідні структури. На території Причорномор'я розташовані численні НДІ, КБ, ВНЗ, які мають загальні інтереси, але вони діють розрізнено. За рахунок сумісних зусиль можна значно прискорити інноваційні процеси. Наявність окремих інноваційно-інвестиційних програм у кожній області Причорномор'я та АР Крим існуючих незалежно одна від одної здорожує результати впровадження інновацій.

Сьогодні російськими вченими пропонується інтеграційний та інноваційно-проривний сценарії розвитку АПК регіонів у контексті орієнтації економіки на інноваційний розвиток. Ці сценарії базуються на принципах інноваційного прискорення, міжгалузевої та міжрегіональної взаємодії.

Наукові установи мають увійти до інтегрованих агропродовольчих виробничих структур. У Причорномор'ї існує розвинена система наукових установ, дослідження яких пов'язані із розвитком АПК. Зокрема, у АР Крим діють Національний інститут винограду і вина "Магарач", Кримський інститут агропромислового виробництва УААН; у Миколаївській області - Миколаївський інститут агропромислового виробництва; у Одеській області - Одеський інститут агропромислового виробництва, Інженерно-технологічний інститут "Біотехніка", Південний біотехнічний центр в рослинництві, Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовиведення, Інститут виноградарства та виноробства ім. В.Є. Таїрова; у Херсонській області - Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова", Інститут південного овочівництва і баштанництва, Інститут землеробства південного регіону УААН, Інститут рису УААН, Херсонський науково-дослідний центр продуктивності АПК. Окрім того потужну базу наукових досліджень мають вищі навчальні заклади Причорномор'я.

Загальна схема управління науково-технічних досліджень та впровадженні їх результатів наведена на рис. 1.

Загальна схема управління науково-технічних досліджень та впровадженні їх результатів

Рис. 1. Загальна схема управління науково-технічних досліджень та впровадженні їх результатів

Першою особливістю нового механізму впровадження інновацій у агропродовольчу сферу Причорномор'я повинна бути комплексність, тобто необхідна програма єдина за метою, охопленню сільськогосподарських і харчових виробництв, організацією управління.

По-друге, інноваційний механізм повинен створювати умови дифузії науково-технічних новинок та їх швидкого освоєння.

По-третє, механізм повинен забезпечувати можливість об'єднання зусиль виробництв і науки.

По-четверте, основою роботи механізму має бути людський фактор, тобто перебудова системи професійно-технічної і економічної освіти у системі агропродовольчої сфери Причорномор'я.

По-п'яте, система управління інноваційним розвитком агропродовольчої сфери Причорномор'я може бути чіткою і дієвою при використанні найбільш компетентних організаторів з числа керівників регіону, вчених і спеціалістів.

Пропонований нами механізм впровадження інновацій у агропродовольчу сферу Причорномор'я можна охарактеризувати ключовим реченням - комплексний підхід до планування і управління інноваційним розвитком і використанням природних ресурсів території.

Основним інструментом стимулювання інноваційної діяльності у агропродовольчій сфері є державна та регіональна інноваційна політика, яка передбачає підтримку науково-інноваційних підприємств та установ.

Мета врахування регіональних особливостей агропродовольчої сфери у інноваційному механізмі регіонального розвитку, на нашу думку, випливає зі високого значення цієї сфери в забезпеченні соціально-економічних потреб населення регіону. Її можна сформулювати наступним чином: досягнення максимального рівня розвитку соціально-економічної системи регіону і згладжування нерівномірності розвитку територій на основі подолання вад і максимального використання переваг і можливостей регіону у інноваційному розвитку і одночасного забезпечення оптимальних пропорцій у розвитку комплексу підприємств і виробництв агропродовольчої сфери регіону для повного задоволення потреб населення і дотримання вимог продовольчої безпеки.

(На головну - zip-архів)